Ми самі створюємо собі пастки. Навмисно заводимо себе в лабіринти, звідки, зазделегідь відомо, немає виходу. Це наша свідомість. Ми лише те й робимо, що брешемо собі. Брешемо собі більше, аніж іншим і аніж інші нам. Є лише те, про що ти думаєш. Лише те, що ти сама вигадала. В одному випадку це - ліки, в іншому - отрута.
Байдужість=Смерть. Потрібне зважене ставлення. Розкрити очі і подивитись на творіння власних рук. Ми любимо не людину саму по собі, а лише те, чим самі її наділяємо. Звільнитись=побачити те, що сама створила.
Звільняйся!

один,два,три...!!!звільнилася?
ан ні... я б хотіла.
ні,не хочу...
ні,хочу...
і так постійно..мабуть тому,що важко усвідомлювати те,що сама придумала собі світ. там так рожево... ні! краще синьо. і тепло. і просторо. і так боляче /риси мазохізму навіть у думках/.
"Я тебе породив, я тебе і вб"ю!!!")
знайти протиотруту... а якщо немає?
є, завжди є...
а так легко брехати..
а так важко виплутатись...