09:42 

Доступ к записи ограничен

не могу идти к тому,от кого хочу бежать...
Закрытая запись, не предназначенная для публичного просмотра

19:06

не могу идти к тому,от кого хочу бежать...
і іду я нахуй. ммм... солодко від того.

@темы: нахуй, Д.

15:36

не могу идти к тому,от кого хочу бежать...
вписка була шо піздец..
раптовий збіг обставин;
приїзд Сивого у Київ на декілька годин затягнувся для нього на добу,подаровані йому маки від мене(іду від принципу: мені не дарують, так я сама це зроблю);
приїзд Ілони (піздец, піздец, піздец...я навіть ненавидіти її не можу...);
провали пам"яті у Малого, заплакані очі;
недоказаність з Сашком;
сварка з мамою;
розмова з сестрою;
якісь нові люди;
втирання про те, що усьо буде круто і взагалі закоханістю від мене тхне на кілометри(з чого такі висновки-досі не можу встрелити);
0,5 випитого пива за вечір;
квартира в центрі кийова (район великої житомирської), 4 кімнати, великий кіт, підвіконня, смачна вечеря, кумедні люди, брат Анастасії Приходько (ну для тих, хто не знає-виступала за Росію на Євробаченні в цьому році %)), ліжко Насті, розмови про війну в Чечні, сухі факти, болісна дійсність і стільки усього... якби такі ночі тривали нескінченно..
дивне місто київ-куди не повернись-лише знайомі знайомих знайомих.
9 день.
але я виснажилася....

@темы: Сашко, я, нові друзі, Сивий, Д., маки, вписка

04:11

не могу идти к тому,от кого хочу бежать...
а ночі тут дикі і холодні.
повне усвідомлення того, що я разюче помиляюся.
ні тут, ні там.
ясність відчуттів дає знати про себе.
ми-одна суцільна помилка. яку неможливо вже виправити і забути немає змоги.
загублене покоління жертв почуттів.
обожнюю це місце.
тут немає нічого, що могло б завадити просто подумати.

ось так, мої любі друзі.
8 днів.
скільки ще?
а вже хочеться додому, до мами...

а ще я помітила, що в моїх текстах багацько літери "з".
що б це могло значити?...

@темы: Сашко, я, Ворзель, помилка, Д., вписка

18:38

не могу идти к тому,от кого хочу бежать...
вдвох

втрьох

просто голосно

історія двох недоЛюбків(с)

вночі

чуєш біль

прикрість кроків і незавершеніть почуттів. отак і залишаться двоє.
"-ідем, проведу тебе.
-через усе життя?
-ні, лише до кінця коридору"

йопт

@темы: я, недо-кохання, екс, Мері, Д., секс

13:03

не могу идти к тому,от кого хочу бежать...
пиздец.
пиздец.
нахуй красного....
він розриває нас на частини.....

13:48

не могу идти к тому,от кого хочу бежать...
D E S I D E R A T A

Іди спокійно крізь гамір і метушню – пам’ятай, що лише в тиші є спокій. Будь у добрих стосунках з людьми, не зраджуй себе, наскільки це можливо. Звіщай свою правду спокійно і ясно, слухай те, що говорять інші, навіть дурні та невігласи, бо і їм є що розповісти. Порівнюючи себе з іншими, можеш стати марнославним або розчарованим, бо завжди знайдеш кращих чи гірших, ніж ти.
Однаково тішся своїми досягненнями і своїми планами. Працю свою виконуй з душею, якою б скромною вона не була.
Будь обережним у своїх починаннях, бо світ є повний шахрайства. Але нехай це не заслонить тобі справжніх чеснот: багато людей прагне високих ідеалів, і скрізь є життя, сповнене героїзму; не будь цинічним перед Любов’ю, бо тільки вона поруч з усілякою байдужістю і розчаруванням є вічною, як трава.
Приймай спокійно те, що несуть із собою літа, зрікаючись без жалю переваг юності.
Гартуй силу духу, аби в раптовому нещасті захиститися нею як щитом. Лише не терзай себе уявними нещастями. Часто страхи є наслідком утоми і самотності. Не цураючись здорової дисципліни, будь лагідним до себе. Ти – дитя Всесвіту і так само, як зорі і дерева маєш право бути тут. І чи це тобі зрозуміло, чи ні, не сумнівайся, що Всесвіт є таким, яким і має бути.
Будь у злагоді з Богом. Якими б не були твої бажання, серед людської суєти і життєвого хаосу збережи спокій душі. З усією своєю облудою, непосильною працею і розвіяними мріями цей світ – усе ще прекрасний.


1692 р. Костел у місті Балтиморі (Англія)

не могу идти к тому,от кого хочу бежать...
Вибач
Як зможеш колись, то вибач
Так легко зламати крила
Мене ніби шось накрило
А ти, як літак розбилась
На тисячі сліз розлилась
Залишилось тільки тіло
Бо жити так надоїло
Вибач...

Вибач на кухні розбите вікно
Вибач години, довші за роки
Вибач на ліжку розлите вино
Вибач мене, якшо зможеш, хоч трохи
Вибач...

Двері
так боляче гупають двері
Шо тріскають навіть стіни
Ми тріскаєм разом з ними
Побитими і сумними
І плачемо під дверима
Ти - тут, а я - там за ними
Бо жити так надоїло
Вибач...

16:44

не могу идти к тому,от кого хочу бежать...
А любит В. В любит С. С любит Е. Е любит С.
С изменяло Е с В.
В убегает к А.

все просто)

@темы: стосунки

02:07

не могу идти к тому,от кого хочу бежать...
я смотрю тебе в спину

@темы: я, Д.

01:28

не могу идти к тому,от кого хочу бежать...
ніч обіцяла бути холодною. так і вийшло. навіть при тому, що горіло багаття і обпалювало ноги..

я закохалася у Ворзель..там настільки чарівно, тихо, спокійно,нікого немає,дятел, сосновий ліс...і...я сама.

а я вперше в житті спробувала суши)
це не те, що ми купували в магазині.. це щось)
прикольно, коли від васабі сльози на очах і смішно до болю)))
дуже, дуже круто.. правда палички не хотіли лягати в мої руки) але то справа практики і вже сьогодні ми їли яєчню паличками)))

короче..позитив.. практично..

ноги дуже болять від постійного напруження, спеки.. а ще їх так комарі покусали-живого місця немає(((

а ще.. а ще... Малий одружується в серпні..
хм.. сподіваюся він буде щасливим з нею..
як би то важко не було казати.
країна мрій закінчилася..
хоча... усьо буде, я знаю..

треба мутити закордонний паспорт..мммм..

10:06

не могу идти к тому,от кого хочу бежать...
якщо моє життя буде таким, як батончик мілкі вей, то я задихнусь від солодкого приторного смаку.
якщо кожен ранок буду відчувати в роті смак мальборо, яке ми курили нещодавно, то я кину курити)
якщо щось мало б бути-воно сталося..а якщо ні-то мамо, що маємо))))

@темы: життя

04:18

не могу идти к тому,от кого хочу бежать...
ти свиня мала. іди геть. швидше. а то я тут леніна пишу, а ти там. от бля.

@темы: Ленін, Д.

не могу идти к тому,от кого хочу бежать...
Обірвав мій сон телефон,
Пальми за вікнами не ростуть,
Хвилі упірнуть не кличуть,
Хочу бути там і не хочу тут.
Знову цілий день метушня,
Сонце розпікає мізки,
На що чекаю не знаю,
Дайте на літак мені два квитки.

@музыка: Mad Heads (XL)

@темы: будильник

не могу идти к тому,от кого хочу бежать...
так. ні. або. чому.

@темы: ніч вдвох, ми, Країна мрій

15:50 

Доступ к записи ограничен

не могу идти к тому,от кого хочу бежать...
Закрытая запись, не предназначенная для публичного просмотра

10:52

не могу идти к тому,от кого хочу бежать...
нових зустрічей більше не буде.
так само, як і старих.
нове життя, нові люди, нові знайомства по можливості.
і все було давно, забуто, заплюндровано, затрахано самим бажанням володіти, залито пивом і недочеканням.
все настільки.. ну, принаймні так, як цього колись очікувалося.
і не можна вірити тим чоловікам, які знімають обручку з пальця.
і не варто довіряти недодрузям, які вірять в примарне майбутнє і сплять поруч з тими, хто тікає від них вночі.
кожен падає.
хтось вижче, хтось нижче.
і лише саме бажання цього робить боляче не тільки тобі, а й іншим.

17:47

не могу идти к тому,от кого хочу бежать...
вот с людьми все не так, как животными.
у них как: умер один, через неделю уже новый партнер.
и нормально. все забывается.
а тут вот как...
спустя..
и не понятно
и не знаешь как дальше
ну и устала же я от этого всего..

02:37

не могу идти к тому,от кого хочу бежать...
все це дивно і незрозуміло

01:22

не могу идти к тому,от кого хочу бежать...
у меня комплекс неполноценности.