или почему Велина убегает от проблем.
суббота, 20 сентября 2008
не могу идти к тому,от кого хочу бежать...
пиво без водки-деньги на ветер.
или почему Велина убегает от проблем.
или почему Велина убегает от проблем.
не могу идти к тому,от кого хочу бежать...
я безвідповідальна
пятница, 19 сентября 2008
не могу идти к тому,от кого хочу бежать...
в носі щемить, неначе нанюхалася перцю
не скажу чому.
не скажу чому.
не могу идти к тому,от кого хочу бежать...
я думала над тим-чи варто змінитися?
в чому? навіщо? для кого? для себе?
коли людину дратує моя дитяча неврівноваженість.
і що я взагалі дитина.
мене це ображає. дуже.
ображає той факт, що мене не сприймають такою.
вірніше сприймають, але це не подобається.
сліди минулого в моїй поведінці.
мені важко.
але я хочу це змінити.
тільки не знаю як.
чесно-чесно...
що мені з цим робити?((
в чому? навіщо? для кого? для себе?
коли людину дратує моя дитяча неврівноваженість.
і що я взагалі дитина.
мене це ображає. дуже.
ображає той факт, що мене не сприймають такою.
вірніше сприймають, але це не подобається.
сліди минулого в моїй поведінці.
мені важко.
але я хочу це змінити.
тільки не знаю як.
чесно-чесно...
що мені з цим робити?((
не могу идти к тому,от кого хочу бежать...
чому ранки такі важкі? ти не прокидаєшся, а засинаєш.
знущаєшся над своєю нервовою системою і вперто продираєш очі.
і коли спиш один-ти насправді не спиш.
і не прокидаєшся.
просто відтягуєш хвилини,щоб бути разом.
і після цього зовсім інакше дивишся на своє відображення.
доброго ранку :*
...
знущаєшся над своєю нервовою системою і вперто продираєш очі.
і коли спиш один-ти насправді не спиш.
і не прокидаєшся.
просто відтягуєш хвилини,щоб бути разом.
і після цього зовсім інакше дивишся на своє відображення.
доброго ранку :*
...
не могу идти к тому,от кого хочу бежать...
написала, стерла.
і так по колу.
ти-моє щастя.
для чого тут є щось казати?
і так по колу.
ти-моє щастя.
для чого тут є щось казати?
четверг, 18 сентября 2008
не могу идти к тому,от кого хочу бежать...
мммм... думки під катом.
і взагалі-це суто інформативний щоденник. бгг.
цылий день не вилазити з дому. це так приємно) неначе години зупиняються.
хочу ще. і ще. багато-багато. і тільки з тобою.
тільки страшно спати( така хєрня сниться. і кожної ночі все гірше і гірше((
і взагалі-це суто інформативний щоденник. бгг.
цылий день не вилазити з дому. це так приємно) неначе години зупиняються.
хочу ще. і ще. багато-багато. і тільки з тобою.
тільки страшно спати( така хєрня сниться. і кожної ночі все гірше і гірше((
среда, 17 сентября 2008
не могу идти к тому,от кого хочу бежать...
не могу идти к тому,от кого хочу бежать...
мені соромно за мої думки. вчинки. слова. пости. за те, що я неправильно розставляю пріорітети.
за мою параною і страхи. за мої сни.
мені соромно за те, що я така.
не завжди, але буваю.
за дощ за вікном.
холодні батареї і гаряче дихання.
за машинальність ковтків чаю.
за пісні.
мені соромно за те, що я багато отримую і мало повертаю.
за надмірну турботу і.. мені соромно.
не знаю чому..
за мою параною і страхи. за мої сни.
мені соромно за те, що я така.
не завжди, але буваю.
за дощ за вікном.
холодні батареї і гаряче дихання.
за машинальність ковтків чаю.
за пісні.
мені соромно за те, що я багато отримую і мало повертаю.
за надмірну турботу і.. мені соромно.
не знаю чому..
не могу идти к тому,от кого хочу бежать...
люблю ту синхронность, что возникает между нами.
не могу идти к тому,от кого хочу бежать...
ненавиджу неприємні звістки о 23 вечору.
ненавиджу дорогу на Шутова серед ночі.
нахуй послать би всіх мєнтів і чуваків, які мають совість приставати о 3 ранку.
ненавиджу вахтерів, які навіть за гроші не хочуть впускати спокійно поспати.
люблю ліфти вночі, де тебе ніхто не потурбує і можна стояти скільки завгодно)
одночасно люблю і ненавиджу ці тісні до жаху ванни, зламаний душ, переміну холодної і гарячої води і.. ні,це люблю)
а ще спати, прокидатись, спати, і ще стільки всього люблю,що словами не передати...
а ще,ще,ще...я тебе кохаю,маленьке чудовисько))
чудовий день у мене вийшов.. наповнений тобою..
ненавиджу дорогу на Шутова серед ночі.
нахуй послать би всіх мєнтів і чуваків, які мають совість приставати о 3 ранку.
ненавиджу вахтерів, які навіть за гроші не хочуть впускати спокійно поспати.
люблю ліфти вночі, де тебе ніхто не потурбує і можна стояти скільки завгодно)
одночасно люблю і ненавиджу ці тісні до жаху ванни, зламаний душ, переміну холодної і гарячої води і.. ні,це люблю)
а ще спати, прокидатись, спати, і ще стільки всього люблю,що словами не передати...
а ще,ще,ще...я тебе кохаю,маленьке чудовисько))
чудовий день у мене вийшов.. наповнений тобою..
четверг, 11 сентября 2008
не могу идти к тому,от кого хочу бежать...
хочу на Дельфін 19.10. в Бінго
03:38
Доступ к записи ограничен
не могу идти к тому,от кого хочу бежать...
Закрытая запись, не предназначенная для публичного просмотра
среда, 10 сентября 2008
не могу идти к тому,от кого хочу бежать...
это как затяжной прыжок в тебя.
больше двух часов писать сообщение,которое состоит из пары слов.
главное,как всегда, остается за кадром.
если бы ты знал.
больше двух часов писать сообщение,которое состоит из пары слов.
главное,как всегда, остается за кадром.
если бы ты знал.
не могу идти к тому,от кого хочу бежать...
вторник, 09 сентября 2008
не могу идти к тому,от кого хочу бежать...
я выдержу. обещаю. не плакать...
14:35
Доступ к записи ограничен
не могу идти к тому,от кого хочу бежать...
Закрытая запись, не предназначенная для публичного просмотра
не могу идти к тому,от кого хочу бежать...
написать может что-то? как-то не оч хочется. но и хочется.
хочу выразить отдельное спасибо Тернополю за свою теплоту, спокойствие и тишину.
я поняла, что нужно чаще ездить в те города, у которых нет имени.
без прошлого, настоящего и будущего.
вылавливать оттуда себя и удивляться тому, что есть.
да, я убежала. может быть и позорно. но.. я не видела другого выбора.
каждый мой день-побег.
отдельное спасибо маме. которая немного выслушала моя. проглотила мои слезы и обрадовалась некоторой измене. именно измене, а не перемене. звучит двусмысленно, но..я же знаю..
отдельное спасибо Кате Глуховой. за ночные звонки с Италии. за советы, секреты и прошлое.
откровенно говоря-я просто в шоке от ее появления во мне.
отдельное спасибо за то, что я пытаюсь что-то понять, разобраться и..
в Тернополе меня глубоко поразила каменная статуя. там пара вырезанная из камня, где нижняя половина тела у них общая, а от пояса-они тянутся друг к другу, чтобы поцеловаться.
их двое. они вместе. они любят.
смотрела на нее и плакала... двое.
еще что-то вспомню-допишу.
хочу выразить отдельное спасибо Тернополю за свою теплоту, спокойствие и тишину.
я поняла, что нужно чаще ездить в те города, у которых нет имени.
без прошлого, настоящего и будущего.
вылавливать оттуда себя и удивляться тому, что есть.
да, я убежала. может быть и позорно. но.. я не видела другого выбора.
каждый мой день-побег.
отдельное спасибо маме. которая немного выслушала моя. проглотила мои слезы и обрадовалась некоторой измене. именно измене, а не перемене. звучит двусмысленно, но..я же знаю..
отдельное спасибо Кате Глуховой. за ночные звонки с Италии. за советы, секреты и прошлое.
откровенно говоря-я просто в шоке от ее появления во мне.
отдельное спасибо за то, что я пытаюсь что-то понять, разобраться и..
в Тернополе меня глубоко поразила каменная статуя. там пара вырезанная из камня, где нижняя половина тела у них общая, а от пояса-они тянутся друг к другу, чтобы поцеловаться.
их двое. они вместе. они любят.
смотрела на нее и плакала... двое.
еще что-то вспомню-допишу.
пятница, 05 сентября 2008
не могу идти к тому,от кого хочу бежать...
жахливо. невимовно. мені пити не можна. вже скільки днів поспіль я їсти не можу-після цього постійно блюю....
коли я вже гавчуся говорити?..
коли я вже гавчуся говорити?..
вторник, 02 сентября 2008
не могу идти к тому,от кого хочу бежать...
не хочу нічого писати.
так багато слів і всі вони зайві.
так багато слів і всі вони зайві.