20:19

не могу идти к тому,от кого хочу бежать...
пиво без водки-деньги на ветер.
или почему Велина убегает от проблем.

@настроение: бухаем

00:48

не могу идти к тому,от кого хочу бежать...
я безвідповідальна

23:09

не могу идти к тому,от кого хочу бежать...
в носі щемить, неначе нанюхалася перцю
не скажу чому.

19:35

не могу идти к тому,от кого хочу бежать...
я думала над тим-чи варто змінитися?
в чому? навіщо? для кого? для себе?
коли людину дратує моя дитяча неврівноваженість.
і що я взагалі дитина.
мене це ображає. дуже.
ображає той факт, що мене не сприймають такою.
вірніше сприймають, але це не подобається.
сліди минулого в моїй поведінці.
мені важко.
але я хочу це змінити.
тільки не знаю як.
чесно-чесно...
що мені з цим робити?((

09:05

ранок

не могу идти к тому,от кого хочу бежать...
чому ранки такі важкі? ти не прокидаєшся, а засинаєш.
знущаєшся над своєю нервовою системою і вперто продираєш очі.
і коли спиш один-ти насправді не спиш.
і не прокидаєшся.
просто відтягуєш хвилини,щоб бути разом.
і після цього зовсім інакше дивишся на своє відображення.
доброго ранку :*

...

01:48

не могу идти к тому,от кого хочу бежать...
написала, стерла.
і так по колу.
ти-моє щастя.
для чого тут є щось казати?

не могу идти к тому,от кого хочу бежать...
мммм... думки під катом.
і взагалі-це суто інформативний щоденник. бгг.
цылий день не вилазити з дому. це так приємно) неначе години зупиняються.
хочу ще. і ще. багато-багато. і тільки з тобою.

тільки страшно спати( така хєрня сниться. і кожної ночі все гірше і гірше((

14:28

не могу идти к тому,от кого хочу бежать...
інколи перечитую свої пости.
дуже подобається цей.. 22.03.08
раніше я вміла писати..

не могу идти к тому,от кого хочу бежать...
мені соромно за мої думки. вчинки. слова. пости. за те, що я неправильно розставляю пріорітети.
за мою параною і страхи. за мої сни.
мені соромно за те, що я така.
не завжди, але буваю.
за дощ за вікном.
холодні батареї і гаряче дихання.
за машинальність ковтків чаю.
за пісні.
мені соромно за те, що я багато отримую і мало повертаю.
за надмірну турботу і.. мені соромно.
не знаю чому..

@музыка: Placebo Heamoglobin

@настроение: осіннє. ліричне

@темы: соромно

02:13

не могу идти к тому,от кого хочу бежать...
люблю ту синхронность, что возникает между нами.

не могу идти к тому,от кого хочу бежать...
ненавиджу неприємні звістки о 23 вечору.
ненавиджу дорогу на Шутова серед ночі.
нахуй послать би всіх мєнтів і чуваків, які мають совість приставати о 3 ранку.
ненавиджу вахтерів, які навіть за гроші не хочуть впускати спокійно поспати.
люблю ліфти вночі, де тебе ніхто не потурбує і можна стояти скільки завгодно)
одночасно люблю і ненавиджу ці тісні до жаху ванни, зламаний душ, переміну холодної і гарячої води і.. ні,це люблю)
а ще спати, прокидатись, спати, і ще стільки всього люблю,що словами не передати...
а ще,ще,ще...я тебе кохаю,маленьке чудовисько))
чудовий день у мене вийшов.. наповнений тобою..

18:49

не могу идти к тому,от кого хочу бежать...
хочу на Дельфін 19.10. в Бінго

03:38 

Доступ к записи ограничен

не могу идти к тому,от кого хочу бежать...
Закрытая запись, не предназначенная для публичного просмотра

01:56

не могу идти к тому,от кого хочу бежать...
это как затяжной прыжок в тебя.
больше двух часов писать сообщение,которое состоит из пары слов.
главное,как всегда, остается за кадром.
если бы ты знал.

не могу идти к тому,от кого хочу бежать...
я так люблю тебя..

14:40

не могу идти к тому,от кого хочу бежать...
я выдержу. обещаю. не плакать...

14:35 

Доступ к записи ограничен

не могу идти к тому,от кого хочу бежать...
Закрытая запись, не предназначенная для публичного просмотра

не могу идти к тому,от кого хочу бежать...
написать может что-то? как-то не оч хочется. но и хочется.
хочу выразить отдельное спасибо Тернополю за свою теплоту, спокойствие и тишину.
я поняла, что нужно чаще ездить в те города, у которых нет имени.
без прошлого, настоящего и будущего.
вылавливать оттуда себя и удивляться тому, что есть.
да, я убежала. может быть и позорно. но.. я не видела другого выбора.
каждый мой день-побег.
отдельное спасибо маме. которая немного выслушала моя. проглотила мои слезы и обрадовалась некоторой измене. именно измене, а не перемене. звучит двусмысленно, но..я же знаю..
отдельное спасибо Кате Глуховой. за ночные звонки с Италии. за советы, секреты и прошлое.
откровенно говоря-я просто в шоке от ее появления во мне.
отдельное спасибо за то, что я пытаюсь что-то понять, разобраться и..
в Тернополе меня глубоко поразила каменная статуя. там пара вырезанная из камня, где нижняя половина тела у них общая, а от пояса-они тянутся друг к другу, чтобы поцеловаться.
их двое. они вместе. они любят.
смотрела на нее и плакала... двое.
еще что-то вспомню-допишу.

03:05

не могу идти к тому,от кого хочу бежать...
жахливо. невимовно. мені пити не можна. вже скільки днів поспіль я їсти не можу-після цього постійно блюю....
коли я вже гавчуся говорити?..

17:03

не могу идти к тому,от кого хочу бежать...
не хочу нічого писати.
так багато слів і всі вони зайві.